2-а хронiкиРозділ 15 |
1 |
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас! |
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну. |
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. |
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю. |
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом. |
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“ |
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром. |
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог. |
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси. |
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч. |
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. |
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. |
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми. |
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. |
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н. |
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні. |
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд. |
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси. |
2-я книга ПаралипоменонГлава 15 |
1 Тогда на Азарию, сына Оведова, сошел Дух Божий. |
2 И вышел он пред Асу, и сказал ему: послушайте меня, Аса и весь Иуда и Вениамин! Господь с вами, потому что вы с Ним; и если будете прибегать к Нему, Он даст вам найти Себя, если же оставите Его, Он оставит вас. |
3 Многие дни у Израиля ни Бога истинного, ни священника, наставника, ни закона; |
4 Но когда он в тесноте своей обращался к Господу, Богу Израилеву, и когда прибегали к Нему, тогда Он давал им найти Себя. |
5 В те времена не было безопасности ни выходящему, ни входящему; ибо великие волнения были у всех жителей земли. |
6 Народ сражался с народом, и город с городом: потому что Бог приводил их в смятение всякими бедствиями. |
7 Но вы будьте тверды, и руки ваши не должны ослабевать; потому что есть возмездие за дела ваши. |
8 |
9 |
10 И собрались в Иерусалим в третий месяц, в пятнадцатый год царствования Асы. |
11 И принесли жертву Господу в тот день из добычи, которую они пригнали, семь сот из крупного скота, и семь тысяч из мелкого. |
12 И вступили в завет, чтоб обращаться к Господу, Богу отцев своих от всего сердца своего и от всей души своей. |
13 Кто не будет обращаться к Господу, Богу Израилеву: тот должен умереть, большой ли он или малый, мужчина ли или женщина. |
14 И клялись Господу громогласно, и с восклицанием, при звуке труб и рогов. |
15 И радовались все Иудеи сей клятве, потому что клялись от всего сердца своего, и со всем усердием обратились к Нему, и Он дал им найти Себя. И дал им Господь покой со всех сторон. |
16 |
17 Хотя высоты не были отменены у Израиля; однако сердце Асы было вполне предано Господу во все дни жизни его. |
18 Он внес в дом Божий вещи, посвященные отцем его, и вещи, посвященные им, серебро, и золото, и сосуды. |
19 И не было войны даже до тридцать пятого года царствования Асы. |
2-а хронiкиРозділ 15 |
2-я книга ПаралипоменонГлава 15 |
1 |
1 Тогда на Азарию, сына Оведова, сошел Дух Божий. |
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас! |
2 И вышел он пред Асу, и сказал ему: послушайте меня, Аса и весь Иуда и Вениамин! Господь с вами, потому что вы с Ним; и если будете прибегать к Нему, Он даст вам найти Себя, если же оставите Его, Он оставит вас. |
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну. |
3 Многие дни у Израиля ни Бога истинного, ни священника, наставника, ни закона; |
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. |
4 Но когда он в тесноте своей обращался к Господу, Богу Израилеву, и когда прибегали к Нему, тогда Он давал им найти Себя. |
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю. |
5 В те времена не было безопасности ни выходящему, ни входящему; ибо великие волнения были у всех жителей земли. |
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом. |
6 Народ сражался с народом, и город с городом: потому что Бог приводил их в смятение всякими бедствиями. |
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“ |
7 Но вы будьте тверды, и руки ваши не должны ослабевать; потому что есть возмездие за дела ваши. |
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром. |
8 |
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог. |
9 |
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси. |
10 И собрались в Иерусалим в третий месяц, в пятнадцатый год царствования Асы. |
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч. |
11 И принесли жертву Господу в тот день из добычи, которую они пригнали, семь сот из крупного скота, и семь тысяч из мелкого. |
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. |
12 И вступили в завет, чтоб обращаться к Господу, Богу отцев своих от всего сердца своего и от всей души своей. |
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. |
13 Кто не будет обращаться к Господу, Богу Израилеву: тот должен умереть, большой ли он или малый, мужчина ли или женщина. |
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми. |
14 И клялись Господу громогласно, и с восклицанием, при звуке труб и рогов. |
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. |
15 И радовались все Иудеи сей клятве, потому что клялись от всего сердца своего, и со всем усердием обратились к Нему, и Он дал им найти Себя. И дал им Господь покой со всех сторон. |
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н. |
16 |
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні. |
17 Хотя высоты не были отменены у Израиля; однако сердце Асы было вполне предано Господу во все дни жизни его. |
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд. |
18 Он внес в дом Божий вещи, посвященные отцем его, и вещи, посвященные им, серебро, и золото, и сосуды. |
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси. |
19 И не было войны даже до тридцать пятого года царствования Асы. |